Мене, як фахівця з продукції, зацікавило в яких випадках краще використовувати автоматичний коагулометр, як він полегшує роботу лабораторії та чи є в цьому економічна вигода. Щоб з’ясувати це, я поспілкувався з лаборантами та завідувачем лабораторії «Унілаб». Недавно в лабораторії було встановлено автоматичний коагулометр Bio-Ksel 6100. До цього часу вони працювали з напівавтоматичним коагулометром від Bio-Ksel.
Скільки коагулограм за день в середньому ви виконуєте?
Приблизно 50 коагулограм за день, але буває значно більше.
На даний час ви користуєтеся тільки автоматичним коагулометром?
Так. Зараз користуємося тільки автоматичним. немає потреби використовувати напівавтоматичний.
Як автоматичний аналізатор полегшує вам роботу?
Коли за день потрібно зробити 50 або більше коагулограм, то автоматичний коагулометр дуже спрощує роботу. В нас зріс потік на дослідження згортання крові. Коли ми використовували напівавтоматичний – потрібно було весь час проводити біля приладу. Постійно стоїш за аналізатором і розкапуєш проби. З автоматичним все набагато простіше, поскладав пробірки в штатив, завантажив в аналізатор, а дальше він сам все робить, а в тебе вільні руки і можна виконувати іншу роботу, поки коагулометр робить аналізи.
Завантажити пробірки для аналізу в автоматиний коагулометр це єдина ваша робота з цим приладом?
Не зовсім так. Перед початком роботи потрібно підготувати прилад до роботи. Завантажити кювети в блок, поставити флакони з реагентами і запустити програму підготовки коагулометра для роботи. Дальше він автоматично готує себе до роботи: промиває голки, перевіряє чи в лунках не залишилися кювети, наявність нових кюветів в блоці. Ми задаємо для кожної пробірки з плазмою пацієнтів, які аналізи потрібно зробити і дальше аналізатор починає свою роботу. Після цього ми можемо займатися іншою роботою.
В яких випадках прилад не може провести дослідження і що тоді відбувається?
Справді, бувають випадки, що в пробірці є згусток або плазма мутна. Цей аналізатор не зупиняє роботу, коли таке трапляється, він тільки фіксує це в програмі і продовжує роботу з іншими пробірками.
Які для вас плюси роботи з автоматичним коагулометром в порівнянні з напівавтоматичним?
Перш за все, це - зручність. Автоматичний аналізатор не вимагає від лаборанта багато часу. Не потрібно весь день проводити біля приладу. При великій кількості аналізів за день дуже втомлюєшся від розкапування зразків. Звісно, якщо за день кількість аналізів не велика, то це не відчувається. При збільшенні потоку зростає імовірність помилитися з розкапуванням. Від однотипної роботи з дозатором рука втомлюється. Також в напівавтоматичному коагулометрі доводилося ставити проби дуплетом, щоб порівнювати Cv для впевненості чи вірно зроблено замір.
Завідувач лабораторії прокоментувала ситуацію зі свого боку.
На вашу думку, в яких випадках краще використовувати напівавтомат, а в яких автомат?
Для кожної лабораторії – це індивідуально. Це залежить від роботи лабораторії, в цілому, та від лаборантів, частково. Якщо в день потрібно зробити сто коагулограм, тоді я розумію, що лаборант буде зайнятий весь день за напівавтоматичним коагулометром. У виконанні інших завдань я його більше не зможу залучити, а не всім лабораторіям підходить таке використання робочого часу працівників. Натомість, якщо лабораторія не має великого потоку на цей вид досліджень, то цілком реально та зручно користуватися напівавтоматом.
Ви сказали про сто коагулограм в день, яким чином велика кількість досліджень може впливати на результат?
Велика кількість досліджень призводить до зростання впливу людського фактору на результат. Звісно, він мінімальний, коли мова йде про невеликий потік аналізів.
Що можете порадити як альтернативу автоматичному коагулометру та як впоратись з навантаженням на лаборантів при великій кількості аналізів без автоматичного коагулометра?
Наприклад, коли зростає кількість досліджень можна виділити більше лаборантів в цей час, або використовувати два коагулометра. Такі варіанти часто застосовуються в різних лабораторіях. Наприклад, я знаю лікарні, де є не одна лабораторія. То ця лікарні використовує два напівавтоматичних коагулометра. Один в загально клінічній лабораторії, а інші в лабораторії реанімації. Таким чином кількість аналізів розподіляється між двома підрозділами.
Питання про доцільність використання автоматичного коагулометра не однозначне. Лабораторія «Унілаб» це тільки один варіант з можливих. Кожна лабораторія виходить зі своїх потреб та можливостей. Вибирає для себе найкращий варіант, знаходить компроміси та підлаштовується під ситуацію по-різному. Хтось бачить потребу в автоматичному коагулометрі, а для інших він не потрібний. Зустрічав багато лабораторій, які користуються старими напівавтоматичними аналізаторами, або не використовуються коагулометр і проводять дослідження на водяній бані.
В будь-якому випадку, для лабораторії важлива турбота про здоров’я пацієнта, а це залежить від отримання достовірних результатів аналізів.
Comments