top of page

Як стратегічно покращити лабораторну діагностику?

Лікарські помилки вважаються однією з провідних причин смертності в США (3 місце), третина з них пов’язана з діагностичними помилками. В звіті «Поліпшення діагностики в охороні здоров’я» Інститут медицини підкреслює критичну потребу зрозуміти та усунути недоліки в діагностичному процесі.


Сьогодні зробимо короткий огляд статті, яка розглядає включення клінічної лабораторії в стратегію підвищення діагностичної досконалості в США.

Клінічні лабораторні дослідження дають необхідні дані для постановки медичних діагнозів. Надання точних та своєчасних результатів тестування клініцисту та пацієнту є критично важливим компонентом, який підтримує досконалість діагностики вцілому.


Отже, недосягнення цього може призвести до діагностичних помилок, які проявляються в неправильному або запізнілому діагнозі.


Інновації, які підтримують діагностичну досконалість, стосуються:

  • Використання тестів;

  • Використання клінічних і лабораторних даних;

  • Сприяння використанню надійних інформаційних ресурсів;

  • Покращення зворотного зв’язку між лабораторіями, постачальниками та пацієнтами;

  • Впровадження та використання діагностичних команд в управлінні

Інтеграція заснованих на доказах підходів до управління якістю лабораторії та догляду за пацієнтом може забезпечити стратегію підтримки досконалості діагностики. Професійні товариства, урядові установи та системи охорони здоров’я активно беруть участь в програмах, спрямованих на підвищення досконалості діагностики. Використання можливостей клінічної лабораторії в системі охорони здоров’я може відчутно покращити діагностичний процес та зменшити діагностичні помилки.


Розширений підхід до управління якістю, який заснований на існуючих процесах та заходах, може сприяти досконалості діагностики та забезпечити шлях до впровадження інноваційних концепцій на практиці.


Для спеціалістів клінічної лабораторії та організацій з’являється все більше можливостей взяти участь у стратегії покращення діагностики.


Стверджується, що лише за допомогою інтегративного системного підходу до медичних дисциплін та врахування інформації пацієнтів, організації охорони здоров’я можуть помітно зменшити діагностичні помилки. Такий підхід включає клінічну лабораторну практику як невід’ємну частину діагностичного процесу. В статті підсумовується поточні ініціативи та майбутні перспективи покращення діагностики, які включають зменшення діагностичних помилок, підкреслюючи роль клінічної лабораторії.


В статті автори розглядають такі теми, як:

  1. Перетин діагностичної досконалості та клінічної лабораторної практики. Тут вони визначають діагностичну досконалість як стан системного рівня, який ефективно інтегрує знання, навики та ресурси охорони здоров’я для постійного та вимірного покращення діагнозів та зниження ризику виникнення діагностичних помилок;

  2. Зв’язок всього процесу тестування з постановкою клінічного діагнозу. В цьому розділі говорять про преаналітику, аналітику та постаналітику та про можливості для лабораторії брати участь у ініціативах щодо покращення якості разом з колегами клініцистами;

  3. Приклади інновацій, які усувають слабкі ланки в загальному процесі тестування. Висвітлюють вибір ініціатив, які втілюють або можуть застосовувати лабораторії, щоб зменшити або запобігти діагностичним помилкам. Особлива увага приділяється покращенню використання тестів, використання клінічних та лабораторних даних з електронних медичних записів для покращення діагнозів;

  4. Використання командного підходу в діагностичному управлінні

У висновках варто зазначити, що у розробці стратегій і запуску ініціатив для підвищення якості діагностики та усуненню бар’єрів для змін у практиці важлива участь лабораторії. Приклади, які наведені в статті свідчать про те, що лабораторні практики та досвід можуть підтримувати широкий спектр дій, які призводять до точної та своєчасної діагностики. А це в свою чергу – до зменшення діагностичних помилок. Нові технології та канали зв’язку дають лабораторіям додаткові можливості для використання даних та взаємодії з іншими медичними працівниками.


До них входять інструменти підтримки прийняття рішень на основі лабораторної інформації, які допомагають клініцистам у виборі та інтерпретації тестів. До них автори відносять телемедицину та тестування на місці. Хоча ці практики не представляють нових парадигм, але їхня зростаюча значущість для надання медичної допомоги вимагає додаткового обдумування як їх можна використати для покращення діагностики.


Зараз невід’ємною частиною успіху багатьох діагнозів є залучення спеціалістів клінічної лабораторії та оцінка всього процесу тестування для отримання точних та своєчасних діагнозів, прийняття рішень, що в кінцевому результаті сприяє покращенню здоров’я.


Життєвий цикл клінічного лабораторного тесту


Процес поділяється на пре-аналітичну, аналітичну та пост-аналітичну фази тестування. Преаналітична фаза включає всі кроки, які відбуваються до виконання клінічного тесту. Аналітична фаза включає виконання процедур тестування, контроль якості, процедури калібрування та перевірки, а також документування даних тестування. Постаналітична фаза включає всі кроки, які відбуваються після проведення клінічного тесту. Пре- та пост-аналітична фази тестування включають етапи, які відбуваються як у лабораторії, так і в умовах догляду за пацієнтами.

Нещодавно з’явилися в практиці та надають пацієнтам ресурси з прямим доступом до результатів тестів, а також доступ до веб-ресурсів, які містять інформацію про клінічні лабораторні тести.

 

Матеріали написані на основі статті:


Lubin IM, Astles JR, Shahangian S, Madison B, Parry R, Schmidt RL, Rubinstein ML. Bringing the clinical laboratory into the strategy to advance diagnostic excellence. Diagnosis (Berl). 2021 Jan 6;8(3):281-294. doi: 10.1515/dx-2020-0119. PMID: 33554526; PMCID: PMC8255320.


Повний текст статті читайте за посиланням: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC8255320/

Bình luận


bottom of page