Коли потрібно використовувати серійне розведення?

В лабораторії часто потрібно застосовувати процес розведення зразка крові, коли отримано високий результат, який перевищує діапазон вимірюваної тест-системи. Наприклад, в деяких лабораторіях видають результати як «>» певного значення, а в інших – кінцевий результат після розведення високої аналіту.

Інколи зустрічаються дуже високі концентрації речовини, які потрібно розводити в декілька тисяч разів, щоб отримати кінцеве значення. Для невеликих розведень, наприклад в 10 разів, достатньо додати 1 частину зразка плазми чи сироватки й 9 частин ділюента. Таким чином, беремо, наприклад, 20 мкл сироватки й 180 мкл розчинника та отримуємо розведення 1:10. Але, коли ситуація потребує розведення у 20 000 разів. Додавання 1 мкл до 19 999 мкл ділюента призведе до великої похибки. Для цього необхідно використати серійне поетапне/послідовне розведення. Це процес, в результаті якого зменшується концентрація речовини в розчині поступово.

Наприклад, щоб зробити двоетапне серійне розведення потрібно підготувати необхідну кількість пробірок, розкрапати по 50 мкл розчинника в кожну. Додати в першу пробірку 50 мкл зразка плазми або сироватки. Отримуємо розведення 1:2. Перемішуємо розчин і переносимо в наступну пробірку. Отримуємо розведення 1:4. Кожна наступна пробірка буде містити у 2 рази менш концентрований розчин, ніж попередня.

Отже, щоб отримати розведення у 20 000 разів необхідно скористатися шляхом серійного десятикратного розведення, а в останньому етапі зробити розведення у 2 рази. Взяти одну частину розчину та 1 частину розчинника (ділюента)